Чому волосся дитини не росте або випадає — і коли справді час хвилюватися

Автор:

Д-р Мирослава Новосільська, MD, PhD

Трихолог • Хірург з трансплантації волосся • Дерматолог-онколог

Президент Української асоціації хірургічного відновлення волосся

Associate Member International Society of Hair Restoration Surgery (ISHRS)

Member of the American College of Lifestyle Medicine (ACLM)

26 років клінічного досвіду лікування захворювань волосся та шкіри голови

Волосся на подушці. Знайома тривога?

Ви розчісуєте дитину — і бачите пасмо на гребінці. Або помічаєте, що волосся на потилиці «якесь рідке». Або малюк раптом показує вам круглу лисинку на голові.

Перша думка більшості батьків: «Що я зробила не так?» Друга: «Це на все життя?»

Хочу одразу заспокоїти: за 26 років роботи з дитячим випадінням волосся я можу сказати впевнено — у більшості дітей огляд і трихоскопія дозволяють суттєво звузити коло причин, а часто й одразу вказують на діагноз, хоча іноді потрібні додаткові аналізи чи повторний огляд. У більшості випадків волосся з часом повністю відновлюється.

Але щоб допомогти, а не нашкодити, важливо не гадати, а розуміти, з чим саме ви маєте справу. Ось для цього — цей путівник.

 

Що насправді бачить лікар — і чому це важливо

Сучасна трихоскопія — це коли лікар трихолог оглядає шкіру голови під спеціальним приладом із багаторазовим збільшенням. Це абсолютно безболісно, займає кілька хвилин і в більшості випадків одразу дає відповідь — без біопсії та без очікування результатів аналізів тижнями.

Кожна деталь на шкірі голови «розповідає» свою історію:

• волосинки у формі коми чи штопора → найчастіше свідчать про грибкову інфекцію, і навіть підказують, який препарат буде ефективнішим;

• волосинки у формі знака оклику разом із жовтими крапками → класична картина осередкової алопеції (аутоімунного випадіння);

• волосинки-гачки та характерний V-подібний злам → ознака того, що волосся висмикують механічно, часто несвідомо;

• білі «манжетки» біля коренів у зоні тугих зачісок → сигнал тракційної алопеції через тугі хвостики чи коси — стан, який минає, якщо вчасно послабити натяг;

• рівномірні кучеряві волоски, що обламуються без чіткого патерну → частіше вказують на тимчасове дифузне випадіння (телогенове), а не на хворобу волосяного фолікула.

Саме тому я завжди наголошую батькам: не варто самостійно ставити діагноз за фото з інтернету. Те, що виглядає «як грибок», трихоскопічно нерідко виявляється зовсім іншим станом — і навпаки.

⸻

12 найчастіших причин випадіння волосся у дітей

1. Телогенове випадіння

Найпоширеніша причина дифузного випадіння. Виникає через 2–3 місяці після високої температури, COVID-19, грипу, операції, сильного стресу або швидкого схуднення. Зазвичай минає самостійно протягом 6–9 місяців.

2. Осередкова алопеція

Одне з найпоширеніших аутоімунних захворювань дитячого віку — кругла безволоса ділянка з гладкою шкірою. Найчастіше з'являється у дітей близько 6 років, дещо частіше у дівчаток.

Головне питання, з яким батьки приходять до лікаря, — як відрізнити вогнищеву алопецію від інших причин подібних плям:

• від грибкового ураження (tinea capitis): при грибку зазвичай є лущення, почервоніння, іноді свербіж і збільшені лімфовузли на потилиці — при вогнищевій алопеції шкіра чиста й гладенька;

• від трихотиломанії: плями мають неправильну форму, волосся різної довжини, тест на витягування — негативний; при вогнищевій алопеції волосся по краю плями легко й безболісно витягується;

• від стресового випадіння (телогенового ефлювіуму): там випадіння рівномірне по всій голові, без чітких плям.

На прийомі, окрім трихоскопії, оцінюється стан нігтів — точкові заглиблення (пітінг) нігтьової пластини нерідко супроводжують вогнищеву алопецію.

Клінічна примітка. Стандартний скринінг обмежується функцією щитоподібної залози, але за наявності атопії (астма, атопічний дерматит, алергічний риніт) чи обтяженого сімейного анамнезу аутоімунних захворювань обстеження варто розширити — включно з розгорнутим аутоімунним профілем, а не лише ТТГ.

2а. Тотальна та універсальна алопеція

Це найважчі форми вогнищевої алопеції — повна втрата волосся на голові (тотальна) або на голові й тілі (універсальна). Часто трапляється й на тлі хіміотерапії при лікуванні онкологічних захворювань. У дітей це переживається інакше, ніж у дорослих: дитина ще не має сформованого уявлення про власну зовнішність, зате дуже гостро відчуває реакцію оточення — однокласників, друзів, навіть поглядів незнайомців.

При хіміотерапії випадіння волосся зазвичай тимчасове — фолікули відновлюють роботу після завершення лікування, хоча структура й колір волосся спершу можуть відрізнятися від початкових.

Клінічна примітка. Як виглядає відновлення волосся після хіміотерапії трихоскопічно — коли турбуватися, а коли це лише зміна текстури?

Батьків і пацієнтів нерідко лякає поява кучерявого волосся замість прямого, зміна кольору або нерівномірна товщина волосин після завершення хіміотерапії. У більшості випадків це фізіологічний етап відновлення волосяних фолікулів.

Під час трихоскопії в перші місяці після завершення лікування можуть спостерігатися:

• численні короткі волосини, що перебувають на різних стадіях росту;

• неоднорідна товщина волосся без типової для андрогенетичної алопеції мініатюризації;

• тимчасово хвилясте або закручене волосся («chemo curls»);

• поява нового пігментованого волосся поруч із тоншими, менш пігментованими волосинами;

• збережені фолікулярні отвори без ознак рубцювання.

Такі зміни зазвичай є частиною нормального відновлення й поступово зменшуються протягом наступних місяців.

Насторожують ситуації, коли через кілька місяців після завершення хіміотерапії трихоскопія демонструє:

• відсутність або значне зменшення кількості відростаючих волосин;

• прогресуючу мініатюризацію волосся;

• втрату фолікулярних отворів або інші ознаки рубцювання;

• виражений перифолікулярний еритем чи лущення, що можуть свідчити про супутній запальний процес;

• стійкі ділянки без відновлення росту волосся.

Практична порада. Зміна текстури або кольору волосся після хіміотерапії сама по собі не є ознакою патології. Але якщо відновлення затримується, є сумніви щодо перебігу процесу або з'являються ознаки запалення чи рубцювання, доцільно провести трихоскопію — вона допомагає відрізнити нормальне відновлення від станів, які потребують додаткового обстеження.

Медична сторона — лише частина історії. Не менш важливо для родини:

• Не приховувати від дитини те, що відбувається — а пояснювати простими словами, відповідно до віку.

• Дати дитині відчуття вибору — шапочка, хустка, перука чи «нічого» — це має бути її рішення, наскільки можливо.

• Підготувати оточення — вчителів, однокласників, — щоб перша реакція на зміну зовнішності дитини була підтримуючою, а не шоковою.

• Показати, що вона не одна — історії інших дітей, які пройшли через те саме, дуже сильно знижують тривогу.

Тотальна чи універсальна алопеція у дитини — це виклик, але не вирок і не привід для сорому. Дитині потрібні одночасно грамотний медичний супровід і чесна, підтримуюча розмова вдома. Одне без іншого не працює.

3. Дефіцит заліза

Навіть без анемії низькі запаси заліза (феритин) можуть уповільнювати ріст волосся.

4. Дефіцит вітаміну D

Особливо актуально для дітей, які мало бувають на сонці.

5. Захворювання щитоподібної залози

Насамперед аутоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз.

6. Грибкова інфекція волосистої частини голови (tinea capitis, стригучий лишай)

Одна з найпоширеніших причин осередкового випадіння волосся у дітей. Захворювання викликають грибки-дерматофіти, які уражають волосся та шкіру голови.

Батьки можуть помітити округлі ділянки з обламаним волоссям, лущення, свербіж або чорні цятки в місцях випадіння волосся.

У деяких дітей розвивається керіон — болюче запальне утворення з набряком і виділенням гною, яке потребує невідкладного лікування через високий ризик незворотного рубцевого випадіння волосся.

Під час трихоскопії лікар може побачити характерні ознаки tinea capitis, а діагноз підтверджується мікроскопічним дослідженням або посівом.

Важливо пам'ятати: шампуні чи креми самостійно не виліковують це захворювання — у більшості випадків необхідне системне протигрибкове лікування, призначене лікарем.

Клінічна примітка. При підозрі на керіон (запальна, набрякла, болюча форма) лікування системним протигрибковим препаратом призначається одразу, не чекаючи результату посіву — зволікання підвищує ризик рубцювання та безповоротної втрати волосся на цій ділянці.

7. Себорейний дерматит

Запалення шкіри голови, яке також посилює випадіння волосся.

Клінічна примітка. Себорейний дерматит чи псоріаз шкіри голови? При себорейному дерматиті трихоскопія частіше показує жовтуваті, жирні або неоднорідні лусочки, червоні безструктурні ділянки та тонкі розгалужені (arborizing) судини; лусочки розташовуються між волосинами й навколо фолікулярних отворів. Для псоріазу більш характерні сухі сріблясто-білі лусочки та регулярно розподілені крапкові чи клубочкоподібні судини, іноді у вигляді закручених червоних петель — саме регулярність судинного малюнка більше підтримує псоріаз. У дітей можливі й змішані картини (sebopsoriasis), тому трихоскопічні ознаки завжди оцінюють разом зі станом шкіри за вухами, на обличчі, ліктях, колінах і змінами нігтів.

8. Трихотиломанія

Дитина несвідомо висмикує волосся — часто як реакцію на стрес чи тривогу. Потребує делікатного, а не «косметичного» підходу.

Клінічна примітка. Важливо з'ясувати, чи дитина проковтує вирване волосся (трихофагія) — це підвищує ризик утворення трихобезоару (синдром Рапунцель) із можливою кишковою непрохідністю. За підозри на трихофагію показана консультація гастроентеролога.

9. Вроджені захворювання волосся

Рідкісна група станів, яку важливо розпізнати якомога раніше.

Клінічна примітка. Синдром слабкого анагену (loose anagen syndrome) найчастіше трапляється у дівчаток 2–6 років: волосся рідко потребує стрижки й легко, безболісно висмикується жмутками. Позитивний тест на висмикування волосся у фазі анагену — ключова діагностична ознака. У більшості дітей стан спонтанно покращується з віком.

10. Медикаменти

Деякі лікарські препарати тимчасово впливають на цикл росту волосся.

11. Рубцеві алопеції

Рідкісна, але найважливіша для ранньої діагностики група — саме тут час вирішує, чи збережеться волосяний фолікул.

Клінічна примітка. До цієї групи належить і дискоїдний червоний вовчак шкіри голови. Принципове значення має розрізнення вроджених рубцевих станів від набутих — це впливає на тактику обстеження та необхідність системного імунологічного контролю.

12. Генетичні причини

У підлітків уже можуть з'являтися перші ознаки спадкового випадіння волосся.

Клінічна примітка. Андрогенетична алопеція може маніфестувати вже в постпубертатному віці: у дівчат — дифузне порідіння в центральній зоні зі збереженням лінії росту, у хлопців — скроневі залисини та тім'я. Це потребує окремого підходу до діагностики порівняно з дорослими пацієнтами.

Клінічна примітка. Як відрізнити тракційну алопецію від початкової андрогенетичної алопеції у підлітків?

На ранніх стадіях ці стани можуть виглядати схоже, однак трихоскопія дозволяє побачити характерні відмінності.

Тракційна алопеція:

• характерна локалізація вздовж лобово-скроневої лінії росту волосся;

• збережений «fringe sign» — тонка смужка волосся по самому краю лінії росту;

• peripilar casts (білі циліндричні муфти навколо волосся), що свідчать про хронічний механічний натяг;

• численні короткі обламані волосини різної довжини;

• за відсутності тривалого ушкодження діаметр волосся залишається відносно однорідним;

• у пізніх стадіях можуть з'являтися ділянки без фолікулярних отворів як ознака рубцювання.

Початкова андрогенетична алопеція у підлітків:

• основна ознака — анізотрихоз (hair shaft diameter diversity ≥20%), тобто значна різниця в діаметрі волосин;

• поступова мініатюризація фолікулів із появою великої кількості тонких велусоподібних волосин;

• збільшення кількості одиничних фолікулярних одиниць;

• переважне ураження центральної та тім'яної зон із відносним збереженням потиличної ділянки;

• можуть визначатися peripilar brown halo (peripilar sign) як прояв перифолікулярного запалення.

Практична порада. Наявність fringe sign і peripilar casts більше характерна для тракційної алопеції, тоді як анізотрихоз понад 20% і велусна мініатюризація є найбільш надійними трихоскопічними ознаками ранньої андрогенетичної алопеції.

Коли волосся не випадає, а постійно ламається

Якщо волосся дитини майже не відростає, легко обламується, має неоднакову довжину або виглядає тьмяним і шорстким, причиною може бути не захворювання фолікула, а структурна аномалія самого волосяного стрижня.

• Monilethrix — трихоскопія показує характерне «намистоподібне» волосся: рівномірно розташовані потовщення чергуються зі звуженими крихкими ділянками, у яких волосина найчастіше й обламується.

• Trichorrhexis nodosa — видно вузлоподібні пошкодження стрижня з розщепленням волокон. У місці перелому кінці волосини нагадують дві щіточки чи пензлики, спрямовані одна до одної. Може бути вродженим або набутим через тертя, перегрівання, хімічні процедури чи агресивне розчісування.

• Pili torti — волосина регулярно перекручена навколо своєї осі.

• Trichorrhexis invaginata ("бамбукове волосся") — характерне для синдрому Нетертона.

Трихоскопія допомагає вибрати ділянку для подальшої мікроскопії та уникнути лікування «випадіння», коли справжньою проблемою є ламкість стрижня.

 

Окремий випадок: випадіння волосся у немовлят (0–12 місяців)

Поява волосся на подушці або лисинки на потилиці часто лякає батьків немовлят. У більшості випадків це не є захворюванням і не потребує лікування. Однак іноді випадіння волосся може бути проявом станів, які потребують огляду дитячого дерматолога або трихолога. Найчастіше ми розрізняємо три причини.

1. Фізіологічне випадіння волосся

У перші місяці життя волосяні фолікули переходять із внутрішньоутробного циклу росту до нового циклу. У цей період частина волосся закономірно випадає. Це нормальний процес: зазвичай починається у віці 2–4 місяців, найбільш помітний до 6 місяців, а нове волосся поступово відростає самостійно.

Під час трихоскопії видно збережені фолікулярні отвори, численні нові короткі волосини та відсутність ознак запалення чи рубцювання.

2. Себорейний дерматит немовлят («cradle cap», молочні кірочки)

Молочні кірочки — дуже поширений стан у дітей першого року життя. Батьки часто помилково думають, що через них дитина втрачає волосся. Насправді волосся може випадати разом із лусочками під час їх природного відшарування або необережного видалення.

При огляді зазвичай спостерігаються жирні жовтуваті лусочки, мінімальне почервоніння або його відсутність, відсутність рубців і збережені волосяні фолікули. Трихоскопія демонструє дифузні жовті лусочки, інтактні фолікулярні отвори та нормальний ріст волосся між ділянками лущення.

3. Тракційне випадіння волосся через тертя

У дітей, які ще не сидять самостійно, часто формується симетричне порідіння волосся на потилиці. Причина — постійне тертя голови об матрац або автокрісло. Такий стан не пов'язаний із пошкодженням фолікулів і минає, коли дитина починає більше рухатися, сидіти та повзати.

При трихоскопії характерні збережені фолікулярні отвори, рівномірне порідіння волосся, відсутність запалення та численні нові волосини різної довжини.

Коли звертатися до лікаря. Не відкладайте консультацію, якщо випадіння волосся швидко прогресує, з'явилися чітко окреслені округлі осередки, є виражене почервоніння, набряк чи виділення, дитину турбує свербіж, волосся не починає відростати, або випадіння супроводжується змінами нігтів чи висипом на шкірі. Такі симптоми можуть свідчити про осередкову алопецію, грибкову інфекцію (tinea capitis), рідкісні вроджені захворювання волосся або інші дерматологічні проблеми.

У більшості немовлят випадіння волосся є фізіологічним і не потребує лікування. Найважливіше завдання лікаря — відрізнити нормальний етап розвитку волосся від захворювань, які потребують своєчасної діагностики. Саме трихоскопія дозволяє безболісно оцінити стан волосяних фолікулів і уникнути як зайвого лікування, так і пропуску серйозної патології.

Коли волосся сигналізує про системне захворювання

Випадіння волосся іноді може бути першим або одним із перших проявів системного захворювання.

• Целіакія — можливі осередкова алопеція або дифузне випадіння через дефіцит заліза, цинку, фолатів, вітаміну B12, вітаміну D чи білка. Шлунково-кишкові симптоми можуть бути мінімальними або відсутніми, тому особливо насторожують уповільнення росту, недостатня маса тіла, хронічна втома, блідість, анемія, здуття живота, нестійкі випорожнення, повторні афти та сімейний анамнез целіакії чи інших аутоімунних захворювань.

• Запальні захворювання кишківника — волосся може випадати через активне системне запалення, дефіцит заліза, цинку, білка та інших поживних речовин, а іноді на тлі медикаментозної терапії. Додаткової оцінки потребують тривалий біль у животі, діарея, кров у випорожненнях, нічні симптоми, втрата маси тіла, затримка росту чи статевого розвитку, підвищена температура, виражена втома, афти та періанальні тріщини чи запалення. Асоціація особливо описана між запальними захворюваннями кишківника й осередковою алопецією.

Важливе формулювання. Не кожній дитині з алопецією потрібен повний гастроентерологічний скринінг. Аналізи на целіакію або обстеження щодо запальних захворювань кишківника призначають за наявності клінічних симптомів, порушення росту, лабораторних дефіцитів, сімейного анамнезу або інших аутоімунних проявів.

⸻

Які аналізи можуть знадобитися

Універсального списку не існує — обсяг обстеження визначається після огляду й трихоскопії. Залежно від картини можуть бути рекомендовані:

• загальний аналіз крові;

• феритин і показники обміну заліза;

• вітамін D, вітамін B12, фолієва кислота, цинк;

• функція щитоподібної залози;

• розширений аутоімунний профіль — за клінічними показаннями;

• KOH-дослідження та посів — при підозрі на грибок.

⸻

Коли звертатися до лікаря без зволікань

• випадіння триває понад 6–8 тижнів;

• з'явилися округлі безволосі ділянки;

• шкіра голови набрякла, болюча або «мокне» (можливий керіон) — консультація потрібна невідкладно;

• дитина скаржиться на свербіж або біль;

• є виражене лущення;

• волосся обламується;

• випадають брови або вії;

• змінився стан нігтів.

 

Чого точно не варто робити

• самостійно починати лікування «навмання»;

• використовувати сильнодіючі засоби без встановленого діагнозу;

• орієнтуватися лише на поради з соціальних мереж;

• чекати «може само пройде» більше 2 місяців, якщо є округла лисинка чи ознаки запалення.

 

Головне, що варто запам'ятати

Випадіння волосся у дитини — це майже завжди симптом, а не вирок. Найважливіше завдання лікаря — не «зупинити випадіння», а зрозуміти, чому воно виникло. У більшості випадків одна детальна консультація з трихоскопією дає точну відповідь без болю, без біопсії та без зайвого стресу для дитини.

 

Найчастіші запитання батьків на консультації

Скільки волосин може випадати у дитини?

До 50–100 волосин на день вважається фізіологічною нормою. Тривожний сигнал — не окрема волосина, а стійка тенденція: помітно рідшає пасмо, з'являється залисина або волосся залишається жмутками на подушці чи гребінці регулярно.

Який лікар лікує випадіння волосся?

Дитячий трихолог або дитячий дерматолог. За потреби — у команді з ендокринологом, гастроентерологом чи імунологом, залежно від причини.

Чи потрібно голити дитину?

Ні, без медичних показань голити не потрібно. Це не прискорює ріст волосся і часто лише посилює тривогу дитини через зміну зовнішності.

Чи допомагають вітаміни?

Лише якщо підтверджено конкретний дефіцит за аналізами. «Про всяк випадок» вітаміни не допомагають, а деякі у високих дозах можуть нашкодити.

Чи потрібно робити трихоскопію?

Так. Це безболісний і безпечний метод, який у більшості випадків дає точну відповідь про причину вже на першому візиті — без очікування аналізів.

Чи можна застосовувати міноксидил дітям?

Місцевий міноксидил не має затвердженого педіатричного показання для пацієнтів молодше 18 років, а універсальних рекомендацій щодо концентрації, частоти нанесення та тривалості лікування у дітей немає. У дитячій трихології його інколи застосовують off-label, переважно в окремих випадках андрогенетичної або осередкової алопеції, але лише після встановлення точного діагнозу й оцінки лікарем.

Найчастіші небажані явища — подразнення, сухість або контактний дерматит шкіри голови та небажаний ріст волосся на обличчі. Через більшу відносну площу поверхні тіла й ризик надмірного нанесення у дітей також важливо пам'ятати про можливе системне всмоктування: серцебиття, запаморочення, зниження артеріального тиску або набряки потребують негайного припинення застосування й медичної оцінки. Препарат слід зберігати недоступно для дітей — випадкове ковтання може бути небезпечним.

Батькам на замітку. Міноксидил не є «вітаміном для волосся». У дитини його не слід використовувати самостійно або за рекомендаціями із соціальних мереж — спочатку потрібно визначити причину випадіння.

Докторе, це назавжди?

У переважній більшості випадків — ні. Більшість дитячих форм випадіння волосся тимчасові й повністю оборотні, якщо вчасно знайдена причина.

Чи виросте волосся?

У більшості дітей — так, якщо причину усунено чи проліковано. Прогноз завжди озвучується індивідуально, після діагностики.

Чи можна ходити в садок?

Майже завжди можна. Виняток — активна стадія грибкової інфекції шкіри голови, коли варто почекати початку лікування.

Це заразно?

Заразним є лише грибкове ураження (стригучий лишай). Осередкова алопеція, телогенове випадіння, трихотиломанія та більшість інших причин — не заразні.

 

З практики: історія однієї дівчинки

До мене звернулася мама 5-річної дівчинки, яка помітила, що волосся на потилиці «ніби порідшало» — хвостик став помітно тоншим, ніж місяць тому. За тиждень до цього дитина перехворіла на застуду з високою температурою.

На трихоскопії — жодних патологічних змін фолікулів, лише ознаки телогенового випадіння. Аналізи (феритин, вітамін D, щитоподібна залоза) — у нормі. Ми обрали тактику спостереження без медикаментозного втручання.

Через 3 місяці волосся повністю відновилося. Без лікування — лише завдяки точному розумінню причини й спокою, який це дало родині.

Примітка. Це узагальнений, анонімізований приклад, складений на основі типового клінічного випадку — без ідентифікувальних деталей конкретного пацієнта.

⸻

Чому до мене приїжджають діти з різних країн

За 26 років практики я працювала з тисячами дітей із різними формами випадіння волосся — від поширених до надзвичайно рідкісних.

Моя практика включає:

• осередкову алопецію;

• тотальну алопецію;

• універсальну алопецію;

• рубцеві алопеції;

• синдром слабкого анагену;

• генетичні захворювання волосся;

• трихотиломанію;

• випадіння волосся після хіміотерапії;

• складні аутоімунні випадки.

Саме тому консультація базується не лише на лабораторних аналізах, а й на сучасній трихоскопії, міжнародних рекомендаціях та багаторічному клінічному досвіді.

 

Моя місія

За 18 років роботи з дитячою трихологією я бачила, наскільки дітям — і їхнім братам, сестрам, друзям — бракує простої, теплої мови для розмови про випадіння волосся. За роки роботи я зрозуміла, що дитину потрібно лікувати не лише медично.

Саме тому з'явилася дитяча книга «Де моє хутро?» про песика Коржика, який втрачає шерсть, але залишається собою. Вона допомагає дітям прийняти зміни зовнішності та впоратися з емоційними переживаннями, пов'язаними з випадінням волосся. Сьогодні цю історію вже показали дітям у понад 16 країнах світу.

Разом з командою ми також розписуємо стіни в дитячих онкологічних відділеннях в Україні муралами з Коржиком — щоб діти, які щодня прокидаються в лікарняній палаті, бачили на стіні щось живе, тепле й знайоме.

Як це виглядає на практиці. Батькам маленьких пацієнтів клініки я даю книжку «Де моє хутро?» як частину супроводу — щоб розмова про волосся вдома була теплою, а не тривожною.

 

Де пройти консультацію дитячого трихолога

Консультації проводяться у клініках у Львові та Ужгороді, а також онлайн — для пацієнтів з інших міст України та з-за кордону.

Помітили тривожні ознаки у дитини? Не чекайте — запишіться на консультацію.

На прийомі я поєдную трихоскопічну діагностику, лабораторне обстеження та 26-річний досвід роботи саме з дитячими формами випадіння волосся — щоб ви отримали не здогадки, а точний діагноз і чіткий план дій вже після першого візиту.

 

А історію песика Коржика та книжку «Де моє хутро?» можна знайти на окремій сторінці проєкту в Instagram — гарний перший крок для родини, яка щойно почула незнайомий діагноз.

 

Про автора

Д-р Мирослава Новосільська, MD, PhD

Трихолог • Хірург з трансплантації волосся • Дерматолог-онколог

• Президентка Української асоціації хірургічного відновлення волосся.

• Associate Member, International Society of Hair Restoration Surgery (ISHRS).

• Member of the American College of Lifestyle Medicine (ACLM).

• Співавторка міжнародної класифікації рубцевих алопецій.

• Авторка наукових публікацій та міжнародна лекторка з трихології.

• Понад 26 років у медицині та понад 18 років спеціалізації у сфері захворювань волосся.

• Має великий досвід діагностики та лікування дитячих форм алопеції, включаючи осередкову, тотальну, універсальну та рубцеву алопеції.

• Тисячі вражаючих результатів відновлення волосся при тотальній та вогнищевій алопеції.

• Одна з небагатьох лікарів в Україні, яка спеціалізується на складних випадках випадіння волосся у дітей та проводить трихоскопічну діагностику дитячих захворювань волосся.

• Унікальність підходу: лікування без міноксидилу, гормонів та стероїдів — протоколи розроблені спеціально для дитячого віку, а не адаптовані з дорослої практики.